ПРИБОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що прихворі́ти. — Живемо, — проказала знову мати, — приболіла була трохи, а це вже пройшло (Коцюба, Нові береги, 1959, 231); Жито зачинає колоситися, приболіло, зажовкло, а ще не закінчилась вегетація (Горд., Дівчина.., 1954, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 560.