ПРИБЛІ́ДНУТИ, ну, неш, док. Трохи збліднути. Заспівали треті півні, на сході вже давно згасли зорі, і осиротілий місяць приблід (Панч, Гомон. Україна, 1954, 52); Лице його приблідло.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 559.