ПРИБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до прибли́зити; // у знач. ім. прибли́жений, ного, ч.; прибли́жена. ної, ж. Наближена, довірена особа. Без-пам’ятність господаря, туманно натякнув Шпаківський, дає право його приближеним запрошувати гостей на свій розсуд (Вол., Місячне срібло, 1961, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 559.