ПРЕФЕКТУ́РА, и, ж. 1. У стародавньому Римі — одна з чотирьох адміністративно-територіальних одиниць імперії.

2. У деяких капіталістичних країнах (зокрема у Франції, Японії та ін.) — адміністративно-територіальна одиниця; район діяльності префекта (у 2 знач.).

3. Орган управління, на чолі якого стоїть префект (у 2 знач.); // Посада префекта.

4. Службове приміщення префекта (у 2 знач.), його канцелярія. Жителі міста вже чекали на нас.. Нас засипали квітами, пригощали, фруктами, цигарками. Насилу ми добились до префектури (Рад. Укр., 10.III 1971, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 546.