ПРЕТОРІА́НИ, ів, мн. (одн. преторіа́нин, а, ч.), рідко. Те саме, що преторіа́нці. Преторіанам дав [кесар] указ, Щоб все, що хочуть, те й робили (Шевч., II, 1963, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 546.