Про УКРЛІТ.ORG

престіл

Престіл, толу, м.

1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52.

2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.

престі́л = престо́л — найсвятіше місце в церкві; знаходиться посе­редині вівтаря, перед Царськими вратами; перед ним священик править службу Божу; стіл на по­куті в світлиці називаємо ха́тнім престо́лом;над ним в куті висів божник, за ним збиралася родина, гостина, відзначалися сімейні урочистості, провадилися обрядодії.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 479.

вгору