ПРЕСТРАШЕННИЙ, а, е, розм. Надзвичайно страшний. Престрашенний солдат.. як потаска її у хату (Кв.-Осн., II, , ); Ось вона викінчує престрашенну «ружу», якої рисунок і кольори могли б здивувати й найдикішого дикаря [дикуна] (Фр., IV, , ); Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Кв.-Осн., II, , ); «Ой ви, бідні невольники! Як се ви й живі зостались, Що в таку престрашенну біду та неволю попались?» (П. Куліш, Вибр., , ); Один дощик об Миколі Випав в ранню добу… Тут ще пошесть престрашенна Пала на худобу… (Манж., Тв., , ).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 544.