ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с., книжн. Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові. При наступниках Петра І столичні дворяни втручались у питання престолонаслідування і влаштовували двірцеві перевороти (Іст. СРСР, II, 1957, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 544.