ПРЕСОВИДУВНИ́Й, а́, е́, техн. Який здійснює обробку матеріалів тиском і видуванням. Нескінченною червоною змійкою виходить з печі скляна стрічка. Металеві ножиці швидко відрізають від неї маленькі шматочки, і вони, наче рубінові краплини, падають у пресовидувну машину (Веч. Київ, 12.Х 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 542.