Про УКРЛІТ.ORG

пресвітер

ПРЕСВІ́ТЕР, а, ч.

1. У православній і католицькій церквах — священик. Як тільки з’явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (Загреб., Диво, 1968, 698).

2. У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сект — виборний керівник релігійної громади. Роман був дуже богомільний і знав добре святе письмо, а такі люде, як Роман, змінивши свої погляди та пересвідчення, були небезпечні для батюшки: вони приставали на штунду і потім ставали навіть штундівськими пресвітерами і привідцями (Н.-Лев., VI, 1966, 413); Баптисти об’єднуються в общини, на чолі яких стоять виборні — пресвітери (Наука.., 1, 1958, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 541.

пресві́тер — у православній і ка­толицькій церквах — священик; у первісній християнській церкві назви пресві́тері єпи́скоп уживати­ся як синоніми для означення старших служителів церкви.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 478-479.

вгору