ПРЕПОВА́ЖНО, розм., ірон. Присл. до препова́жний. Ті слова сказані були преповажно, без тіні жарту (Фр., І, 1955, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 539.