ПРЕНІ́ЖНО, розм. Присл. до прені́жний. Подружжя Половців пішло до домівки. Вони йшли, преніжно обнявшись (Ю. Янов., II, 1958, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 538.