ПРЕЗЕ́НТ, у, ч., заст., розм. Подарунок. На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока прив’язав; Насилу щит підняв чудесний. Не легкий був презент небесний (Котл., І, 1952, 212); Недавно голкотерапія дістала презент — спеціальний прилад, тобіскоп (Наука.., 6, 1971, 51).

Дава́ти (да́ти) в презе́нт — передавати що-небудь у чиюсь власність як подарунок; дарувати. Від Куракіна залежало дати йому в презент володіння чи відмовити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 532.