ПРЕДО́РОГО, розм. Присл. до предороги́й. Купили ми.. предорого новий глиняний посуд (Барв., Опов.., 1902, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 529.