ПРЕДОРОГИ́Й, а́, е́, також у сполуч. із сл. дорогий, розм. Дуже дорогий. Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать Із хлібом, з сіллю і з другими Подарками предорогими (Котл., І, 1952, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 529.