ПРЕВЕСЕ́ЛИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. веселий, розм. Дуже веселий. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! Слово скажеться та й сміхом перехопиться (Вовчок, VI, 1956, 229); На порозі став перед нами.. Сергій Вус.. Веселий-превеселий (Барв., Опов.., 1902, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 525.