ПРАЦЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Те саме, що роботода́вець. Кати наші — працедавці, Розсилають смерті жах! (Граб., І, 1959, 494); Роббі стояв, як і личить негру-судомойці перед сином білого працедавця, — руки вздовж тіла долонями до штанів, голова схилена (Перв., Материн.. хліб, 1960, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 520.