Про УКРЛІТ.ORG

прапрадідівський

ПРАПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прапра́дід. — Ви самі знаєте, що в нашому селі живе три безкінних шляхтичі, які прапрадідівські єдваби замінили на мужицьку вибійку (Стельмах, І, 1962, 39); // Належний прапрадіду. [Василина:] Це моя ікона. Прапрадідівська (М. Куліш, П’єси, 1960, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 518.

вгору