Про УКРЛІТ.ORG

прапрадідний

ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапра́дідівський. Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш, Вибр., 1969, 391); На конференції партійній Тут сам головував Ілліч, Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (Рильський, II, 1960, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 518.

вгору