ПРА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до прання. Наліг [Юхименко] плечем на двері. Защіпка хряснула, мов виламаний зуб. Війнуло вогкістю і пральним відпаром білизни (Кач., II, 1958, 348); // Признач. для прання. Наша промисловість з кожним роком випускає все більше й більше електроприладів домашнього вжитку: різноманітні нагрівальні плитки, каміни,.. пилососи, пральні апарати (Монтаж і ремонт.., 1956, 3); Пральний порошок; Пральна машина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 515.