ПРАКТИКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. тільки 3 ос. Здійснюватися, застосовуватися на практиці, перевірятися практикою (у 3 знач.). У нас в Чернігові є кілька родин, що охоче замінялися би дітьми на вакації.. Подібні заміни дітьми практикуються в Швейцарії і Германії, наскільки мені відомо (Коцюб., III, 1956, 370); Врешті таки заговорив [Шухновський]: — Минулі роки в нас практикувалося виставляння оцінок лише тим, хто навчався фактично… (Збан., Малин. дзвін, 1958, 237); Щоб збагатити зерно озимої пшениці на білок, останніми роками в нашому господарстві з успіхом практикується підживлення її гноївкою під час колосіння (Хлібороб Укр., 12, 1969, 11).

2. у чому, на чому, з інфін. і без додатка. Засвоювати що-небудь чи перевіряти засвоєне на практиці (у 3 знач.). Бас, баритон і тенор — Данило, Флегонт і Харитон — з поважної причини не могли з’явитись на чергову пробу, щоб практикуватись у виконанні кантати «Слава Україні», — тож весь хор повним складом прибув до них (Смолич, Мир.., 1958, 57); Нові токарі Павлуша й Микола, що прийшли в цех після закінчення технічного училища, уже більше чотирьох тижнів практикувалися на токарних верстатах (Автом., Щастя.., 1959, 49); Пішов [Захар] на курси шоферів, учивсь, практикувався (Дор., Три богатирі, 1959, 14); Учні практикуються керувати бригадою, ланкою (Хлібороб Укр., 5, 1965, 33); // на кому — чому, розм. Застосовувати до кого-, чого-небудь свої практичні знання, навички, здобувати практичний досвід, використовуючи когось, щось. — Не один же ти в неї, Корнію, — заступається за лікарку Демид. — Не має вона права на мені практикуватись, — обурено вигукнув Корній (Гончар, Тронка, 1963, 67).

3. Пас. до практикува́ти 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 514.