ПРАЗНИ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що празнико́вий. Обоє прийшли додому заталапані, змучені і сердиті одно на одного, і празничний день закінчився сутою сваркою (Фр., IV, 1950, 213); Як слідує, в празничному наряді, Пред очі царськії совіт вельможний став (Греб., І, 1957, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 512.