Про УКРЛІТ.ORG

правцем

ПРАВЦЕ́М1, присл., діал. Навпростець. Стежка була добре втоптана, — се була піша дорога через ліси та верхи правцем до Дрогобича (Фр., III, 1950, 10).

ПРАВЦЕ́М2, присл., розм. Нерухомо; без роботи, без дії. Почати якусь серйозну роботу на строк, се, далебі, далеко менше втомлює, ніж вештання людей і сидіння правцем при гостях (Л. Укр., V, 1956, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 510.

Правцем нар.поставити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. Н. Вол. у. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Г. Барв. 508. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 401.

вгору