ПРАВООПОРТУНІСТИ́ЧНИЙ, а, е, політ. Який характеризується зрадою інтересів робітничого класу, угодовством і співробітництвом з буржуазією. Правоопортуністична група Бухаріна являла собою агентуру куркульства в партії. Вона виступала проти індивідуального оподаткування куркульської верхівки (Іст. УРСР, II, 1957, 325); Вся історія міжнародного робітничого руху наочно показує, що ізоляція правоопортуністичних елементів є найпершою умовою єдності дій пролетаріату в його боротьбі за свої корінні інтереси, за демократію і соціальний прогрес (Ком. Укр., 2, 1962, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508.