ПРА́ВИЛЬНИЙ, а, е.

1. Який відповідає дійсності; істинний. — Треба при кожній нагоді роз’яснювати трудящим масам нашу більшовицьку програму, нашу єдино правильну лінію в революції (Головко, II, 1957, 465); Індустріалізація країни і колективізація сільського господарства, культурна революція були єдино правильним шляхом, ідучи яким партія і трудящі маси побудували соціалізм (Ком. Укр., 4, 1970, 8); // Справедливий. Величезним завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної революції є правильне розв’язання в нашій країні національного питання (Ком. Укр., 10, 1966, 4); — Чули правильний закон? — загорлав Денисенко. — Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю (Стельмах, II, 1962, 134); // розм. Хороший, справедливий (про людину). — А батько таки справді в нас — правильні. Даремно не будуть [бити]! (Головко, II, 1957, 253).

2. Який відповідає встановленим правилам, нормам. Широке і правильне застосування мінеральних добрив у поєднанні з органічними забезпечить різке підвищення врожайності всіх культур сівозміни (Ком. Укр., 11, 1963, 58); Правильні сівозміни є однією з основ високої культури землеробства (Хлібороб Укр., 2, 1967, 6).

3. Безпомилковий. Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (Донч., II, 1956, 44); — Він не має сумніву, що життя його стовідсотково правильне, дистильоване, бездоганне (Гончар, Тронка, 1963, 112).

4. Який відбувається через певні проміжки часу; регулярний, ритмічний. Правильне биття серця.

5. Який задовольняє правила пропорції і симетрії. З делікатної хорошої дитини виросла висока, гнучка, з правильними рисами лиця панна (Кобр., Вибр., 1954, 89); Обличчя з високим чолом,.. правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (Тулуб, В степу.., 1964, 79).

Пра́вильний дріб — дробове число, чисельник якого менший за знаменник; Пра́вильний трику́тник (чотирику́тник, многоку́тник і т. ін.) — трикутна (чотирикутна, многокутна і т. ін.) фігура, всі сторони якої рівні між собою. Перед очима на масиві випливає правильний, мов під шнур вирізаний, темно-зелений чотирикутник високої листатої кукурудзи (Вол., Сади.., 1950, 203).

ПРАВИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

1. Прикм. до прави́ло. Правильна чавунна плита.

2. Признач. для правлення (див. пра́влення⁴). Гарячокатані прутки перед розрізанням повинні піддаватись випрямленню на прави́льних верстатах (Технол. різального інстр., 1959, 76).

3. у знач. ім. прави́льний, ного, ч. Солдат-артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою прави́ла (у 5 знач.). Низенький, щуплявий прави́льний з другої батареї гикав, затуляючи рота обома руками (Перв., Опов., 1970, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 503.