ПРАВДИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до правди́вий. Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (Вас., Незібр. тв., 1941, 157); Творчість наших письменників органічно ввійшла в глибини народного життя, наснажена принципами соціалістичного мистецтва: правдивістю, народністю, комуністичною партійною ідейністю (Мал., Думки.., 1959, 3); Мистецтво театру.. вимагає від актора безліч здібностей, серед яких сценічна простота, правдивість почуттів, привабливість, щирість і безпосередність поведінки є найголовнішими (З глибин душі, 1959, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 499.