ПО-Ї́ХНЬОМУ, присл. Так, як вони. — Пропадемо, — бідкався Марко. — Як будемо жити, коли балакати по-їхньому не вміємо? (Тют., Вир, 1964, 347); // Відповідно до їхніх поглядів, думок, звичаїв і т. ін. Був собі батько та й мати, та був у них син. Тільки що не зробить, — то все, по-їхньому, не до ладу, ото й усього, що грать умів (Тич., І, 1957, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 7.