ПО-УКРАЇ́НСЬКИ, присл. Те саме, що по-украї́нському. Між собою часто ми говорили, що є сім’я Косачів, де дітей виховують по-українськи, і що в цій сім’ї є така чудова поетеса (Крим., Вибр., 1965, 503); В Києві єсть літературно-артистичне товариство,.. так в тому товаристві були прилюдні читання по-російськи і по-українськи (Л. Укр., V, 1956, 180); Молоденький перекладач з чорними вусиками мелодійним голосом повторив присуд по-українськи (Вільде, Сестри.., 1958, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 441.