ПО-ТЕПЕ́РІШНЬОМУ, присл. Як прийнято, заведено, узвичаєно тепер, у сучасний період. [Сидір Свиридович:] Ходім, стара! Це, бач, у них не по-нашому: не так, як колись у нас було, пам’ятаєш? Це в них по-модньому [по-модному], по-теперішньому (Н.-Лев., II, 1956, 519).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 403.