ПО-СУЧА́СНОМУ, присл. Відповідно до вимог сучасності, враховуючи найновіші досягнення. [Мирон:] Щоб виграти війну, окрім хоробрості, потрібне ще вміння воювати, уміння воювати по-сучасному (Корн., II, 1955, 34); // розм. За останньою модою. Коротко підстрижені чорні пасма спадали їй на чоло, по-модному, по-сучасному (Мушк., День.., 1967, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 391.