ПО-СВЯ́ТО́ЧНОМУ, присл., розм. Те саме, що по-святко́вому. — Петровичу, просимо до кумпанії! — загукала молода хазяйка, вся промениста з радощів і вже трохи причепурена по-святочному (Дн. Чайка, Тв., 1960, 118); Біля воріт виладналися по-святочному зодягнуті старі козаки, які скучали за військом, мов мати за дітьми, (Панч, Гомон. Україна, 1954, 446).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 313.