ПО-РЕМІСНИ́ЦЬКОМУ, присл.

1. Так, як ремісник, ремісники.

2. перен. Без творчого натхнення, ініціативи, по шаблону. Звичайне, прилизане обличчя… Коли ми бачимо на картинах такі обличчя, то кажемо, що вони намальовані погано, по-ремісницькому, немов з картону вирізані і лаком наведені (Л. Укр., III, 1952, 609).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 251.