ПО-РА́НІШНЬОМУ, присл., розм. Те саме, що по-ранко́вому. І в лісі тишина. Пробуджена пташинка, Замість виспівувать по-ранішньому дзвінко, Погляне на смутний, похмурий небосхил І, скинувши росу з тяжких, намоклих крил, Ховає голову й дрімає, як недужа (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 247.