ПО-МІСЦЕ́ВОМУ, присл. Як у певній місцевості, як заведено у певній місцевості. Одягнений [Мухтаров] не по-місцевому, незалежний у поводженні, говорить чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Ле, Міжгір’я, 1953, 18); У страшну цілоденну спеку ми звикаємо по-місцевому рятуватися тим, що п’ємо в чайхані, під деревами, кок-чай — зелений чай цих країв (Мас., Роман.., 1970, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 126.