ПО-ЛИ́ЦАРСЬКОМУ, присл. Як лицар, як лицарі, подібно до лицаря, до лицарів. — Я не піду по добрій волі з полону, — тихо обізвався Саїб. — Це було б не по-лицарському (Н.-Лев., IV, 1956, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 70.