ПО-ЗРА́ДНИЦЬКОМУ, присл.

1. Як зрадник, подібно до зрадника. * Образно. Починався шторм. Пронизливий вітер по-зрадницькому підбирався то збоку, то знизу, то бив прямо в лице, обдаючи дрібними солоними бризками (Ткач, Крута хвиля, 1956, 156).

2. перен. Віроломно, підступно. Першими.. національними святими були [в Київській Русі] князі Борис і Гліб, по-зрадницькому вбиті князем Святополком Володимировичем [Окаянним] під час боротьби за престол після смерті Володимира (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 497).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 827.