ПО-ВСЯ́КОМУ, присл. Не однаково, по-різному. А село як село, по-всякому дивилось на витівки багатиря (Стельмах, II, 1962, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 695.