ПО-ВИ́ДНОМУ, присл., розм. У час, коли надворі видно. — Завтра вже по-видному обдивимося.. — сказав Колісник (Мирний, III, 1954, 301); І вже по-видному, уранці, Сирени люто заревли (Воскр., З перцем!, 1957, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 652.