ПОЩО́, присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого. — І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Вовчок, І, 1955, 225); — Пощо мені папери? — грайливо одказує Огей (Досв., Вибр., 1959, 325); І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем, І вкриє мудрість голову сріблом? (Рильський, І, 1946, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 493.