ПОШУМУВА́ТИ, у́є, док. Шумувати якийсь час. Пошумує [травень] та покружить, — І дощем рясним та дужим Припадає до землі (Гірник, Сонце.., 1958, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 491.