ПОШТАЛЬЙО́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що пошта́р 1. В кімнату вскочила хазяйчина куховарка.. й подала лист, що приніс поштальйон до хазяйки (Н.-Лев., V, 1956, 329); Балакучий поштальйон моторно вийняв з шкіряної торби листи (Баш, Вибр., 1948, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 488.