ПОШИ́ВАНКА, и, ж. Те саме, що на́волочка. Він завівсь на худобу, на хазяйство; є в його і скриня, і подушки, є й полотняні пошиванки на їх (Сл. Гр.); — Бери пошиванки й напихай соломою… (Томч., Жменяки, 1964, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 482.

Пошиванка, ки, ж.

1) Наволока. Він завівсь на худобу, на хазяйство; є в його і скриня, і подушки, є й полотняні пошиванки на їх. Васильк. у.

2) Родъ вышивки. Г. Барв. 216.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 395.

пошива́нка — наволочка, зазви­чай з прошвою й часто вишита. Полотняна пошиванка на подушку.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 476.