ПО́ШЕСНИЙ, а, е. Стос. до пошесті. В катастрофічному стані населення опинялося при появі пошесних хвороб (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 102); — Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (Н.-Лев., І, 1956, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 481.