ПОША́РПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Обдертися об що-небудь, порвати на собі одяг. Коловсь сердешний [Еней] об тернину, Пошарпався ввесь об шипшину (Котл., І, 1952, 123).

2. Порватися, зноситися. Я хотіла прудко летіти туди, але крила мої дуже пошарпались (Л. Укр., III, 1952, 730).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 480.

Пошарпатися, паюся, єшся, гл.

1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Котл. Ен. III. 20. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім’ї начесав аж струп. Котл. Ен. III. 9.

2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 394.