ПОЧУХМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що почу́хатися 1, 2. Яків посидів, посидів, почухмарився за спиною і, одвернувшись до стіни, ліг (Мирний, IV, 1955, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 478.

Почухмаритися, рюся, ришся, гл. То-же, что и почухатися, но сильно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 394.