ПОЧОЛО́МКАТИСЯ, аюся, аєшся, розм. Док. до чоло́мкатися. Він почоломкався з Климом (Н.-Лев., III, 1956, 351); — Ну, здоров, синку. Почоломкаємось. І стали батько з сином цілуватися (Довж., I, 1958, 218); Суворий столітній дід, скинувши бриля, за старим звичаєм тричі почоломкався з Миколою (Баш, Надія, 1960, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 473.