ПОЧЕ́СНЕ, ного, с., зах., етн., заст. Те саме, що поче́стка 1. — А коли я не з жадним інтересом, а так тілько, до доброго сусіда з почесним приходжу? (Фр., II, 1950, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 468.