ПОЧЕРЕ́ЖНО. Присл. до почере́жний. Давайте ми краще постановим так, щоб до лева йшли ті, у кого хвоста нема. А коли лев переведе усіх куцих, тоді почережно будуть іти довгохвості (Укр.. казки, легенди.., 1957, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 467.

Почережно нар. Поочередно. О. 1862. II. 61. Цілу зіму сіно почережно стережемо.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 391.