ПОЧАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Провести час за питтям чаю. — А ти все десь дляєшся, гаєшся й не сподобляєш нас своїми одвідинами, щоб вкупі з нами почаювати, — сказала Майбородиха (Н.-Лев., IV, 1956, 283); Тут же невеликими купками сиділи навколо самоварів ті, хто любив увечері почаювати (Шовк., Інженери, 1948, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 465.