ПОЦО́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Цокатися якийсь час; цокнутися кілька разів. — Ось я поцокаюся з панночкою. Будьмо здорові (Мирний, III, 1954, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 462.

Поцокатися, каюся, єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 390.